Автори роботи проводили спостереження за допомогою радіотелескопа MWA (Murchison Widefield Array) у Радіоастрономічній
Ми переглядали дані і, зменшивши частоту,побачили, як почала з'являтися примарна структура, схожа на медузу. Хоча на звичайних FM-радіочастотах зображення дуже яскраве, на 200 мегагерцах випромінювання практично зникає. Жодне інше позагалактичне випромінювання, яке спостерігали раніше, не зникало так швидко.
Торранс Ходжсон, провідний автор з Кертинського університету
Синхротронного джерело надвисокої роздільної спектра (USS) зовні був схожий на медузу, тому його назвали USS Jellyfish.
Автори вважають, що це незвичайне явище пов'язанез тими подіями, які відбулися 2 млрд років тому з жменькою галактик, які вивергали потужні струмені плазми. Далі плазма потьмяніла і, можна сказати, перебувала у спокої.
Однак зовсім недавно плазма почалаперемішуватися після того, як через систему пройшли дуже м'які ударні хвилі. Це знову запалило плазму. В результаті ми побачили її у формі, схожій на медузу.
Однак це явище можна спостерігати тільки здопомогою низькочастотних радіотелескопів. Більшість радіотелескопів не можуть забезпечити необхідних умов для її спостереження через їх конструкції або розташування. Автори сподіваються, що нові дані про загадкову структурі будуть отримані після того, як завершиться проект з розгортання радіоінтерферометра SKA.
Читати далі
Фізики створили аналог чорної діри і підтвердили теорію Хокінга. До чого це призведе?
Уран отримав статус самої дивної планети в Сонячній системі. Чому?
Науковий прилад SuperCam з ровера Perseverance надіслав на Землю перші результати