Рентгенівський телескоп eROSITA Інституту позаземної фізики Товариства Макса Планка, встановлений на орбітальній
Дослідники зазначають, що такі рентгенівськісплески були передбачені теоретично понад 30 років тому. Проте раніше їх ніколи не спостерігали прямо. Коротка тривалість та непередбачуваність події призводять до того, що спостерігати такий вибух можна лише випадково.
Викликом є не лише короткатривалість цього рентгенівського спалаху, але й той факт, що спектр випромінювання, що випускається, дуже м'який. М'які рентгенівські промені не дуже енергійні та легко поглинаються міжзоряною речовиною, тому в цьому діапазоні довжин хвиль ми не можемо бачити дуже глибоко у космосі.
Віктор Дорошенко, астрофізик з Тюбінгенського університету, один із авторів дослідження
Астрофізики пояснюють, що вибухові кулі зрентгенівські випромінювання формуються на поверхні білих карликів. Якщо поруч із такою старою і надщільною зіркою знаходиться активніша компаньйонка, частина матеріалу від молодої зірки перетікає до білого карлика. Згодом цей водень може зібратися в шар завтовшки всього кілька метрів на поверхні кулі з кисню і вуглецю.
Нагромаджений газ під дією тискувибухає, викликаючи потужний спалах. Такі вибухи відомі як нові, і їх вдається спостерігати у видимому світлі, однак початок формування вибуху в рентгенівському випромінюванні раніше зафіксувати не вдавалося.
«Проблема в цьому випадку полягала в тому, щопісля 30 невдалих років пошуку таких рентгенівських спалахів ми раптом побачили таку яскраву подію, яка засвітила детектори телескопа та ускладнила інтерпретацію даних», — додає Дорошенко.
Дослідники використовували моделювання, щобвідновити засвічене зображення. Результати показали, що білий карлик має бути досить великим, мати масу, порівнянну з масою Сонця. Вибух, за оцінкою вчених, створив вогненну кулю з температурою 327 000 градусів, що приблизно в шістдесят разів більше, ніж на Сонці.
Астрофізики зазначають, що оскільки таким новимне вистачає енергії, вони швидко остигають, і рентгенівські промені стають м'якшими, поки, нарешті, не стають видимим світлом, яке також досягло Землі через півдня після відкриття eROSITA і спостерігалося за допомогою оптичних телескопів.
Зображення обкладинки: Annika Kreikenbohm, Universität Tübingen
Читати далі
Американський супутник «роздивився» із Землі незвичайне послання
Опубліковано відео з ракети, яку запустили з експериментального прискорювача
Чудовисько у центрі нашої Галактики: подивіться на фото чорної діри у Чумацькому Шляху