Вчені з Лабораторії комп'ютерних наук та штучного інтелекту Массачусетського технологічного
Система використовує процес машинного в'язання длястворення бананових "пальців", як їх називають самі автори. Цей процес мало чим відрізняється від традиційного в'язання спицями. Дизайнер-людина задає шаблони стібків та датчиків у системі, щоб запрограмувати, як рухатиметься привід, моделює його форму. Готова текстильна деталь прикріплюється до недорогої силіконової трубки.
В'язаний привід включає провідну нитку,що відповідає за «сприйняття». З її допомогою привід «відчуває», чого він торкається. Вчені використовували комбінацію еластичних та сенсорних стібків (з провідною ниткою), що дозволяє програмувати згинання пристроїв при їх надуванні, а також можливість враховувати зворотний зв'язок при використанні.
Команда підготувала кілька прототипів, включаючидопоміжну рукавичку, м'яку руку, інтерактивного робота та чотириногу тварину з пневматичною ходьбою. При цьому робот відчував, коли до нього торкаються руки людини, і реагував на цей дотик.
Інженери кажуть, що людина може носитидопоміжну рукавичку, щоб доповнити рух м'язів пальців, зводячи до мінімуму рівень власної м'язової активності. Це може бути корисним у разі травми, обмеженої рухливості або навіть при створенні екзоскелетів.
Фото: MIT
Дослідники зазначають, що система можевикористовувати різні датчики. Наприклад, при проектуванні вони використовували "резистивний датчик тиску", щоб визначити, яку силу захоплення прикладає до об'єкта. А для того, щоб зрозуміти з чого складаються предмети, з якими взаємодіяло захоплення, використовувалося ємнісне зондування. Всі ці датчики легко вбудовуються у нитку.
Читати далі:
Подивіться на «безшумний» дрон із іонним двигуном нового покоління
Вчені вигадали, як знайти темну матерію, використовуючи звичайний завод
Астрономи вивчили 4 скупчення зірок у Чумацькому Шляху: одне з них веде себе дивно