Команда Регер працювала з бактеріями, виявленими у ґрунті та відкладах, відомими як Geobacter. Ці бактерії
Кобальт - цінний, але все більш дефіцитний метал,використовуваний в акумуляторах для електромобілів і сплавах для космічних кораблів. Він також дуже токсичний для живих істот, включаючи людей і бактерії. Але саме Geobacter - унікальна і дуже витривала бактерія. Вона може блокувати потрапляння уранових забруднювачів у ґрунтові води, а ще - може отримувати енергію з мінералів, що містять оксид заліза, за фактом «дихаючи» іржею.
Так виглядає освіту щита або костюма з кобальту у бактерії
Вчені мало знають про те, як мікроби взаємодіють з кобальтом в навколишньому середовищу, але багато дослідників вважали, що токсичного металу буде занадто багато для бактерій, і вони просто помруть.
Але Geobacter є ефективним «гірником» кобальту, витягуючи метал з іржі, не дозволяючи йому проникнути в свій організм і вбити їх. Ці бактерії покривають себе металом.
«Вони утворюють наночастки кобальту на своїй поверхні. Вони металізують себе і це як щит, який їх захищає. Це схоже на Залізну людину, коли вона одягає костюм».
Джемма Регер, професор кафедри мікробіології та молекулярної генетики Мічиганського державного університету
Вчені розглядають це відкриття якдоказ концепції, що відкриває двері для ряду цікавих можливостей. Наприклад, Geobacter може стати основою нової біотехнології, створеної для регенерації та переробки кобальту з літій-іонних батарей. Ще можна використовувати Geobacter як засіб поглинання інших токсичних металів, які раніше вважалися смертельними для бактерій. Можливо, Geobacter може допомогти в очищенні від кадмію води і грунту - металу, який міститься в промислових забрудненнях.