Викликає запалення, накопичує токсини та збирає інфекції: що мікропластик робить усередині нас

Ми вже їмо, п'ємо та дихаємо мікропластиком. Щороку до океану потрапляє до 8,8 млн тонн найдрібніших пластикових.

частинок. І найстрашніше, що ніхто не знає, наскільки це небезпечно.

Мікропластик і справді такий шкідливий?

Так, він негативно впливає на організм.Сьогодні ми, на жаль, не знаємо всю тяжкість наслідків накопичення найдрібніших частинок пластику в організмі. Вивчати цю тему почали нещодавно. Першу велику наукову роботу про шкоду мікропластику було опубліковано лише у 2004 році.

На сьогоднішній день відомо, що мікропластикпотрапляє в їжу людей і тварин - зоопланктону до риб і птахів, а також накопичується в тканинах організму. Разом із пластиком у тіло можуть потрапляти й різні токсичні речовини, наприклад, барвники, які використовувалися під час виробництва пластмас. Також у частині пластику містяться вогнестійкі добавки – вони можуть спричинити ушкодження органів, запалення кишечника та впливати на репродукцію.

Крім цього, частинки можуть вбирати й інші токсичні речовини, з якими вони контактували, наприклад, пестициди та діоксини. Потім все це легко виділяється в організм, який вони потрапили.

Вчені з університету Арізони вирішилиДосліджувати, як мікропластик впливає безпосередньо на людину: вони вивчили зразки тканин і органів - легенів, печінки, селезінки та нирок, які взяли від 47 осіб. За підсумками роботи дослідники знайшли у всіх зразках десятки типів компонентів, включаючи полікарбонат, поліетилентерефталат (ПЕТ), поліетилен, а також бісфенол А, що є токсичною речовиною.

Гаразд, мікропластик шкідливий. Але де ми з нею контактуємо?

Ми можемо зустріти мікропластик у різнихмісцях, наприклад, у океані. За оцінкою на 2014 рік, там перебувало понад 5 трлн частинок загальною вагою близько 250 тис. тонн. Але з кожним роком вчені все більше занурюються в цю сферу і заявляють, що ці цифри сильно занижені.

У 2020 році стало відомо, що у світовому океаніможе бути від 9,25 до 15,87 млн. тонн мікропластику. За підрахунками вчених, щорічно в океан викидається від 4,4 млн. до 8,8 млн. тонн пластику. Крім світового океану, мікропластик знаходять у прісній воді і навіть у водопровідній.

Також він міститься у повітрі мегаполісів.Від мікропластику не допомагають звичайні фільтри для води, оскільки частинки дуже крихітні. Дослідники перевірили, наскільки поширений мікропластик у воді з-під крана та з'ясували, що у пробах води з кожного континенту у 83% випадків був пластик.

Якщо пластик майже скрізь, то чи може він проникнути в організм людини і куди конкретно?

  • У сечу

Вчені з Німеччини знайшли в організмі майже всідітей віком до 17 років частки мікропластику У ході дослідження, яке проходило з 2014 до 2017 року, вони вивчили сечу 2,5 тис. дітей. Під час дослідження автори аналізували біоматеріал на наявність 15 видів пластмас. За підсумками роботи з'ясувалося, що у пробах 97% учасників експерименту було 11 із 15 видів.

  • У фекалії

Вчені з Віденського медичного університету вирішили досліджувати добровольців із восьми країн, зокрема з Росії, щоб вивчити, наскільки мікропластик поширений у людських відходах.

В рамках пілотного дослідження вченіпроаналізували зразки калу цих восьми людей. У кожному біоматеріалі виявили в середньому 20 частинок пластику на 10 грам. Експеримент проходив тиждень, за який автори відбирали проби. За цей час добровольці їли їжу із пластикових коробок і пили із пластикових склянок, а також їли океанічну рибу — це ж входило до їхнього звичайного раціону. Як заявив доктор Герберт Тільгд, президента Австрійського товариства гастроентерології, частки пластику можуть спричинити запалення кишечника, а також призвести до раку товстої кишки.

  • У плаценту

Вчені з Італії вивчили склад плаценти шестиздорових жінок на мікропластику. Дослідники взяли плаценту жінок одразу після пологів – вся процедура проходила за мінімального контакту з пластиком.

Після пологів плаценти добровольців розтрощили надрібні частинки, щоб дізнатися, чи є у них мікропластик. В результаті дослідники знайшли в органах 12 шматочків мікропластику, три з яких залишки поліпропілену. Склад інших визначити не вдалося.

  • У тканині людського тіла

Фахівці з Аризонського державногоуніверситету в США вперше знайшли мікропластик у тканинах людини. Вони показали, що крихітні частинки пластику можуть потрапляти в тіло і накопичуватися в тканинах та органах. І, теоретично, призвести до безпліддя та раку.

Автори взяли зразки різних тканин організму удобровольців і з'ясували, що пластик був присутній скрізь. Поки невідомо, чи є він просто на заваді чи становить небезпеку для здоров'я людини, заявили дослідники.

Кульки на основі поліетилену в зубній пасті

Мікропластик розповсюджує інфекції, як це може бути?

Частинки мікропластику також можуть накопичуватися наінфекції і збирати бактерії. Раніше дослідники із Німеччини виявили грибки на поверхнях мікропластику. Численні види патогенних грибів знаходять нове місце існування на частинках мікропластика в грунті. Вони можуть стати однією з причин зростання кількості грибкових інфекцій.

Крім цього, мікропластик може стати місцем длязбирання бактерій, стійких до антибіотиків. Вони формують на поверхні мікропластику слизовий шар або біоплівку, яка дозволяє патогенним мікроорганізмам та антибіотичним відходам приходити в рух.

Бактерії

Шматок мікропластику

Як споживати менше мікропластику?

Експерти радять скоротити пластикову упаковку,яку ми використовуємо, а також не гріти продукти в контейнерах із пластику. Потрібно зменшити кількість косметики з блискітками та скраби зі штучними дрібними частинками.

Замість пакетованого чаю краще заварювати листовий, оскільки упаковку також можуть виготовляти із пластику. У бутильованій воді мікропластик також є, тому її споживання слід скоротити.

Проблема мікропластика глобальна і досіневідомо, наскільки серйозними будуть наслідки. Вчені точково досліджують різні процеси або органи, щоб дізнатися, чи є там мікропластик і як він пересувається, але проблема в тому, що ці частинки можуть бути настільки малі, що навіть найсучасніша техніка їх не виявить. Поки що дослідження у цій галузі активно продовжуються.

Читати далі:

Подивіться, як виглядає Сатурн із Місяця. Фото зробив орбітальний апарат НАСА

«Хаббл» завершив подорож зовнішньою Сонячною системою: що він там побачив

Термоядерний реактор KSTAR встановив рекорд: він утримав плазму довше, ніж будь-коли