Команда вчених використала дві нитки ДНК. В одній було 10 нуклеотидів (основна складова ДНК - "Хайтек"),
«Ми досліджували перенесення електронів черезодномолекулярний перехід ДНК-блискавки, який розташований перпендикулярно до осі “нанозазору” між двома металами. Цей перехід відрізняється від звичайного не лише конфігурацією ДНК, а й розташуванням», — пояснив доктор Томоакі Нішіно із Токійського технологічного інституту.
Команда виявила, що одномолекулярний перехідз довгою ДНК показує набагато вищу провідність. p align="justify"> Моделювання процесу показало, що це може бути пов'язане з делокалізованими π-електронами, які вільно переміщаються в молекулі. Також вчені побачили, що одномолекулярний перехід може відновлювати себе після електричного збою, як переходити зі стану розстібнутої блискавки в застебнуту.
Команда впевнена, що їх дослідження допоможе врозвиток майбутніх технологій. Воно може стати основою для інновацій у нанорозмірній електроніці, яка своєю чергою зробить революцію в нанобіотехнології, медицині та суміжних галузях.
Читати далі
Величезну «чорну дірку» виявили серед Тихого океану. У мережі гадають, що це
Дайвери знайшли скарби легендарного "Острова золота". Артефакти коштують мільйони доларів
ІІ вирішив біологічне завдання, над яким вчені билися 50 років.