У віці шести років Тошико Танакі йшла до муніципальної школи Ноборичо в Хіросімі, коли о 8:15 ранку на місто
«Коли мені мало виповнитись 70, явідчула, що несу відповідальність за те, щоб якнайбільше людей дізналися про те, через що мені довелося пройти, щоб жоден з наших дітей не відчув того, через що я пройшла. Нова ядерна війна приведе до кінця світу», - розповіла Танака.
Сьогодні Танаке вже 83 роки, вона активно бореться за мир і виступає за повну заборону атомної зброї у світі.
Танака в центрі, праворуч онук президента Гаррі Трумена, який ухвалив рішення про бомбардування японських міст
Вранці в понеділок, 6 серпня, Танака йшла ушколу, коли побачила вдалині в небі літак, і тут же засліпила її вогняна куля. Початковою метою бомби Little Boy був міст Айої, який завдяки своїй характерній Т-подібній формі легко впізнавав американські літаки з неба. Але епіцентром вибуху зрештою став сусідній район Накадзіма, розташований в адміністративному та торговому центрі міста, приблизно за 250 метрів від мосту.
Бомба вибухнула на висоті 580 метрів над землеюта за 2,3 кілометри від місця, де знаходилася Танака. Підраховано, що вогненна куля діаметром близько 250 метрів досягла температури понад мільйон градусів за Цельсієм.
«Коли я побачила цей спалах, це було схоже натисячі стробоскопів, і я одразу ж затулила обличчя рукою. Я не могла зрозуміти, що відбувається, але мені здавалося, що моя права рука, голова та лівий бік шиї горять. За сліпучим світлом пішла страшна темрява, начебто була опівночі, і почався «чорний дощ» грибоподібної хмари з радіоактивним пилом. Серед цього дощу я була в шоковому стані, а всі навколишні будівлі були зруйновані або спалахнули. Але я спробувала прийти до тями, щоб повернутися до свого будинку. Коли я дісталася туди, там нічого не залишилося, і моя мама спочатку не впізнала мене, тому що моє волосся обпалилося від спеки, і я повністю була чорною», — згадує Танака.
На вулицях все було зруйновано і валялися поранені,з важкими опіками або шматками шкіри, що звисають. Ви коли-небудь чистили помідори в гарячій воді при приготуванні салату? — спитала Танака. — Те саме відбувається з людським тілом, коли шкіра піддається впливу високих температур. Щоразу, коли я бачу помідори, до мене повертається цей жах».
Близько 80 000 людей загинули миттєво в Хіросімі, і стільки ж померло пізніше внаслідок опіків чи раку.
«З тієї ночі я мав високу температуру, і ятиждень був у комі. Без лікарів та лікарень моя мати думала, що я помру. Коли я прийшла до тями, місто все ще було оповите димом і жахливим запахом, що йде зі шкільних дворів та парків, бо там щодня кремували велику кількість трупів», — зазначив Танака.
Через кілька днів багато хто виживтакож почали помічати дивні реакції у своїх тілах, які ніхто не міг пояснити. «У багатьох людей, які, здавалося б, виявилися після нападу цілими і неушкодженими, на шкірі почали з'являтися багряні плями, випадало волосся або кровоточили ясна. Невдовзі вони померли», — згадував Танака.
Для Танаки найскладніші фізичні тапсихологічні розлади також почалися через багато років, у підлітковому віці, приблизно у віці 15 років. «Мені довелося пройти через безліч медичних втручань щодо порушень зору через спалах від ядерного вибуху. У мене постійно були виразки в роті і по всьому тілу, і я страждала на непритомність», — згадує Танака.
Читати далі:
Незабаром на Землю обрушиться сонячна буря: матеріал летить зі швидкістю 800 км/с
Що таке супергени і як вони роблять тварин такими дивними
Ракові пухлини позбавили палива за допомогою холоду: як це допомогло