Проковтування мікропластику викликає еволюційні зміни у комах

Той факт, що мікропластик також може запускати еволюційні зміни, вперше встановила група вчених

із Центру трансляційної геномікибіорізноманіття LOEWE (TBG), Франкфуртського центру досліджень біорізноманіття та клімату Зенкенберга (SBiK-F) та Естонської національної лабораторії хімії та фізики. Геномне дослідження опублікували у науковому журналі Chemosphere. Згідно з дослідженням, ковтання частинок мікропластику запускає еволюційну адаптацію у прісноводної некусаючої мошки Chironomus riparius.

Експеримент проводився над кількомапоколіннями мошок. Вони піддавалися впливу мікропластика в концентрації, аналогічній тій, що існує у навколишньому середовищі. Спочатку це призвело до того, що 50% комах померли. Потім почалися зміни розвитку виду: протягом життя трьох поколінь мошки пристосувалися до поглинання забруднювача, отже більше був ніякої різниці з контрольної групою з погляду виживання. Але в той же час у всьому їхньому геномі зареєстрували зміни, які можна інтерпретувати як причину такої неймовірно швидкої адаптації. Наприклад, ті гени, які відіграють роль у боротьбі із запаленням та окислювальним стресом — матеріальним дисбалансом у клітинах, що порушує функції репарації та детоксикації, — показали ознаки еволюційної адаптації.

«Мошки дуже швидко адаптувалися доАвтор дослідження доктор Халіна Бінде Доріа з LOEWE Center TBG і SBIK-F. — Це може не відбивати ситуацію в природних популяціях та екосистемах. Потрібно враховувати багато різних факторів. Експериментальна ситуація може не показати всіх негативних наслідків мікропластику для виживання чи розмноження, для еволюційного пристосування. Наприклад, проковтування частинок мікропластику впливає всмоктування поживних речовин у кишечнику і може зашкодити організму в періоди, коли мало їжі. Адаптація до мікропластику також може переважати інші важливі адаптації, такі як контроль частоти мутацій. Більше того, відомо, що не всі види можуть адаптуватися так само швидко, як мошки. Для них мікропластик матиме шкідливі наслідки у довгостроковій перспективі».

«Наше дослідження показує, що мікропластик внавколишньому середовищу може змінити еволюційний розвиток видів, — резюмував керівник дослідження професор Маркус Пфеннінгер. — Навіть якщо здається, що негативних наслідків у короткостроковій перспективі немає, мікропластик — недооцінена загроза для всіх екосистем. Тепер ми хочемо додатково досліджувати геномні реакції мошок-хірономід на мікропластик як приклад, оскільки вони добре підходять для цих аналізів через високу репродуктивну здатність, простоту вивчення в лабораторії та доступний еталонний геному».

Читати далі:

Через десять років роботи вчені засумнівалися у стандартній моделі фізики.

У MIT створили нерухомий тепловий двигун, який перевершив ККД турбін

Стартап створив крихітних роботів, які працюють у людському мозку