Фізики з MIT перетворили перехідні метали на сегнетоелектрики

Якщо два окремих листи ДПМ (дихалькогенідів перехідних металів), кожен з яких товщиною всього в

кілька атомних шарів, що укладаютьсяпаралельно один одному, матеріал стає сегнетоелектричним. Таке відкриття зробили науковці MIT. У сегнетоелектричному матеріалі позитивні та негативні заряди спонтанно розходяться в різні боки або до полюсів. При застосуванні зовнішнього електричного поля ці заряди переходять в інший бік, змінюючи поляризацію. Причому в нових матеріалах все це відбувається за кімнатної температури.

Робота фізиків з MIT важлива, бо новіматеріали можуть мати цікаві застосування у обчислювальній техніці. Крім того, підхід може застосовуватися до інших матеріалів, що раніше існували, що також розширює можливості їх застосування.

«За короткий час нам удалося значнорозширити маленьке, але зростаюче сімейство двовимірних сегнетоелектриків — ключовий тип матеріалу для застосування в наноелектроніці та штучному інтелекті», — каже Пабло Харілло-Ерреро, професор фізики та керівник роботи.

Автори наукової роботи: фізики Кендзі Ясуда і Ксіруі Ван

Минулого року Харілло-Ерреро та його колегипоказали, що, коли два атомарно тонкі листи нітриду бору укладаються паралельно один одному, то нітрид бору стає сегнетоелектриком. У поточній роботі дослідники застосували ту саму техніку до ДПМ.

Ультратонкі сегнетоелектрики, подібні до створенихз нітриду бору і ДПМ можуть забезпечити набагато більш щільне зберігання комп'ютерної пам'яті. Але вони рідкісні. З додаванням чотирьох нових ДПМ-сегнетоелектриків, «ми майже подвоїли кількість ультратонких сегнетоелектриків, що працюють при кімнатній температурі», – каже Ксіруі Ван, один із авторів роботи. Крім того, зазначила вона, більшість сегнетоелектричних матеріалів є ізоляторами. "Рідко буває, що сегнетоелектрик є ще й напівпровідником", - підсумувала Ван.

Читати далі:

Вчені назвали першу ознаку, за якою треба шукати позаземне життя

Потенційно небезпечний астероїд наблизиться до Землі до Дня дурнів

Генетики перемогли алергію на кішок за допомогою CRISPR