Основна складність у перетворенні цифрової інформації (0,1) на код ДНК (що складається з ланцюжка нуклеотидів,
Хоча технологія секвенування ДНК вже широковикористовується, вона незручна для зчитування спеціально зашифрованої інформації: справа в тому, що метод заснований на реплікації мільярдів копій молекули для посилення сигналів від взаємодій білків.
Існує другий підхід, який передбачаєпропускання молекули ДНК через нанопори і зчитування з неї інформації в реальному часі. Незважаючи на те, що зчитування бітів з пар основ в основному ланцюзі ДНК обходиться дешевше і ефективніше, поки цей процес вимагає занадто багато часу.
Новий метод, запропонований дослідниками,спирається на другий спосіб зчитування даних із ДНК. Система запису та зчитування полягає у зв'язуванні комплементарної одноланцюгової ДНК з молекулами стрептавідину. Якщо при проходженні через нанопори зміни в іонному струмі показують наявність стрептавидину, цей елемент зчитується як одиниця, якщо відсутня молекула, — як нуль.
У майбутньому цей метод дозволить легко записувати, а також зберігати зашифровані дані і перезаписувати їх, відзначають автори дослідження.
Раніше Microsoft разом з інженерами з Університету Вашингтона розробила технологію зберігання цифрових даних у вигляді ДНК. Система дозволяє переводити дані в вид ДНК і розкодувати їх.