Вчені знайшли роздуту планету поряд із зіркою, яка скоро помре

Міжнародна група астрономів виявила нову роздуту екзопланету, гарячий юпітер, у рамках проекту

транзитного дослідження наступного покоління (Next-Generation Transit Survey, NGTS). Інопланетний світ, який назвали NGTS-21b, приблизно на 30% більше і в два рази масивніший за Юпітер.

Так звані «гарячі юпітери»за характеристиками схожі з найбільшою планетою Сонячної системи, але их період звернення становить менше 10 днів. Такі екзопланети відрізняються високими температурами поверхні, оскільки дуже близько обертаються навколо батьківських зірок.

Тепер група астрономів на главі з Дугласом Р.Алвесом із Чилійського університету в Сантьяго, Чилі, повідомляє, що виявила новий позасонячний об'єкт такого типу, який назвали NGTS-21b. Під час спостереження K-карлика з низьким вмістом металів вони виявили сильний транзитний сигнал. Його планетарну природу підтвердили під час наступних спостережень.

Крива блиску. Надано: Алвес та ін., 2022 р.

Радіус NGTS-21b - 1,33 радіуса Юпітера і 2,36 йогомаси, а щільність — на рівні 1,25 г/см³. Планета обертається навколо зірки приблизно кожні 37 годин на відстані близько 3,5 млн км. Це означає, що NGTS-21b виключно гаряча екзопланета — його рівноважна температура оцінюється приблизно в 1 357 Кельвінів (1 083,850 °C).

Вчені наголосили, що параметри NGTS-21bвказують на те, що це роздутий масивний гарячий Юпітер. Деякі планети-гіганти збільшуються в розмірах, коли їхні батьківські зірки знаходяться в кінці життєвого шляху. А вік NGTS-21 якраз оцінюється в 10 млрд років.

Роздуті планети відомі астрономам вже майжедва десятиліття, але досі неясно, що викликає процеси інфляції. В цілому, є дві теорії - вчені вважають, що вона викликана виділенням енергії від зірки-господаря, або за рахунок гальмування охолодження планети.

Читати далі:

Створено компактний ядерний реактор для безпечного виробництва енергії

Незвичайні структури знайшли межі Сонячної системи. Там побували лише «Вояджери»

Чорна діра «виплюнула» розірвану зірку через три роки після поглинання