Автори нової роботи створили метаматеріали з нульовим індексом та пропонують нове розуміння основ квантової.
З моменту зародження квантової фізики рухсвітла та її взаємодію Космосу з об'єктами описували математично, через призму його енергії. У 1900 році Макс Планк використав енергію, щоб пояснити, як нагріті об'єкти випромінюють світло. Це стало основним дослідженням у галузі квантової механіки. В 1905 Альберт Ейнштейн використав енергію, коли ввів поняття фотона.
Будь-який об'єкт з масою та швидкістю маєімпульсом - від атомів до куль та астероїдів, - і імпульс може передаватися від одного об'єкта до іншого. Пістолет має віддачу, яка утворюється при пострілі, тому що імпульс кулі передається пістолету.
У мікроскопічному масштабі атом відскакує,коли воно випромінює світло, тому що йому передався імпульс від фотона. Атомна віддача, вперше описана Ейнштейном, - це фундаментальна властивість, що керує випромінюванням світла.
Але через століття після Планка та Ейнштейназ'явився новий клас метаматеріалів, через який ці фундаментальні явища перестають бути такими очевидними. Нові метаматеріали мають показник заломлення, близький до нуля. Це означає, що коли світло проходить через них, воно не поширюється як хвиля. Натомість хвиля розтягується до нескінченності, створюючи постійну фазу. Коли це відбувається, багато типових процесів квантової механіки перестають працювати, включаючи атомну віддачу.
Так відбувається тому, що в цих метаматеріалах хвильовий імпульс світла стає рівним нулю, і коли хвильовий імпульс дорівнює нулю, відбуваються дивні речі, заявили автори.
«Фундаментальні радіаційні процеси невідбуваються у тривимірних матеріалах із майже нульовим індексом», — каже Міхаель Лобет, науковий співробітник Гарвардської школи інженерних та прикладних наук імені Джона А. Полсона (SEAS). "Як видно, ця робота ставить під сумнів фундаментальні закони квантової механіки".
Читати далі:
Подивіться у прямому ефірі, як астероїд розміром з автобус наближається до Землі
Астрономи знайшли планету неподалік Землі: у неї дуже дивна орбіта
За нею полювали століттями: що нам відомо про планету Вулкан поруч із Сонцем