Вчені провели дослідження, в якому взяли участь майже 2 000 дітей у віці 9-10 років.Вона показала, що
Обговорити
Діти з цих двох груп виконували два завдання, які мали відобразити їхню здатність контролювати імпульсивну поведінку, запам'ятовувати інформацію, а також показати активність мозку.
Діти, що грали у відеоігри, швидше і точнішесправлялися з обома когнітивними завданнями. У геймерів зафіксували більш високу активність у галузях мозку, які пов'язані з увагою та пам'яттю, а також у лобових областях, пов'язаних із більш складними когнітивними завданнями. При цьому активність у областях, які відповідають за зір, була нижчою.
Дослідники вважають, що це може пояснюватисятим, що діти виконували схожі завдання у іграх, які вимагають когнітивних зусиль. Вчені вважають, що ці зміни можуть призвести до підвищення продуктивності під час виконання пов'язаних завдань. Відносно низьку активність у галузях мозку, пов'язаних із зором, пояснюють з тим, що у геймерів вона може бути більш ефективною при обробці зображень у результаті практики в іграх.
Зазначається, що попередні роботи на цю темузнаходили зв'язок між відеоіграми та зростанням депресії, насильства та агресивну поведінку, однак у новому дослідженні цього не виявили. Діти, які грають у відеоігри, повідомляли про більш серйозні проблеми з психічним здоров'ям і поведінкою, проте дослідники підкреслюють, що цей зв'язок не був статистично значущим. Це означає, що автори не можуть сказати точно, чи ця тенденція відображає справжній зв'язок або це випадковість.
Крім цього, дослідники зазначають, щокрос-секційне дослідження не дозволяє провести причинно-слідчий аналіз. Можливо діти, які добре справляються з такими когнітивними завданнями, можуть тягтися до відеоігор. Також вчені вважають, що різні жанри відеоігор можуть по-різному впливати на нейрокогнітивний розвиток. Вони не змогли вивчити цей аспект у рамках цього дослідження.