Вчені з Массачусетського технологічного інституту опублікували у Science результати дослідження, яке
Кільця Сатурна, що обертаються навколо екваторапланети є явною ознакою того, що планета обертається під нахилом до площини екліптики Сонячної системи. За оцінкою, кут цього нахилу становить близько 267°. Планетологи давно підозрювали, що таке дивне становище осі планети пов'язане з Нептуном: дослідження показали, що Сатурн прецесує, як дзига, майже так само, як і орбіта Нептуна.
Тим не менш, у своїй роботі дослідникипоказали, що хоча дві планети колись були синхронізовані, Сатурн з того часу перестав відчувати тяжіння Нептуна. Щоб розібратися, що сталося, вчені використали комп'ютерне моделювання.
У своєму дослідженні планетологи показали, щонайімовірніша гіпотеза припускає, що крім 83 супутників, колись у Сатурна був ще один. Вони назвали його Хрізалісом (Chrysalis). Протягом мільярдів років він обертався навколо планети, притягуючи планету таким чином, що її нахил або нахил перебували в резонансі з Нептуном.
За оцінкою вчених, близько 160 млн. років тому орбітаХризаліса стала нестабільною. Він підійшов надто близько до своєї планети. Внаслідок зіткнення супутник розірвало на частини. При цьому більшість його фрагментів могла залишитися на орбіті, зрештою розбиваючись на дрібні крижані шматки, що утворюють характерні кільця планети.
Ця гіпотеза пояснює, як втрату гравітаційної взаємодії з Нептуном, так і пізніше формування кілець, які набагато молодші Сатурна.
Читати далі:
Вчені наблизилися до розгадки таємниць пірамід: як давні люди змогли їх збудувати
Розкрито механізм збереження здоров'я печінки у похилому віці
Фізики пояснили «космічну нестиковку» Хокінга: як це змінить науку