Згідно з новим дослідженням, більше третини людей, похованих на ранньосередньовічному цвинтарі в Німеччині,
Дослідники з Кільського університетувивчили ДНК і залишки скелетів 70 людина. Їх поховали на громадському цвинтарі в Лауххайм-Міттельхофені, місті на території сучасної Німеччини. Всі відсанки відносяться до періоду Меровінгів (між п'ятим і восьмим століттями нашої ери).
Вчені виявили, що більше 30% померлихбули інфіковані гепатитом В, парвовірусом B19, вірусом натуральної віспи і Mycobacterium leprae (одна з двох бактерій, що викликають проказу).
Подальші дослідження показали, що у семимешканців села було поєднання двох захворювань одразу. Серед поховань особливо виділявся один скелет: молодого чоловіка, який страждав від трьох патогенів, у тому числі гепатиту В, парвовірусу В19 і M. leprae.
Вчені припустили, чому так багато людейу маленькому сільському поселенні страждало від різноманітних хвороб. Згідно з дослідженням, на це міг вплинути ряд факторів. Наприклад, зміна клімату під час пізньоантичного малого льодовикового періоду (шостий і сьомий століття нашої ери). Це призвело до масових неврожаїв і голоду.
Фаза плохого климата привела к общему ослаблению здоровья населения. В итоге, из-за повышенной восприимчивости к болезням инфекция перешла от животных к людям и адаптировалась к ним в качестве новых хозяев. Кроме того, патогены широко распространяются в новых популяциях. Это объясняет, как вирусы прижились в небольшом человеческом поселении, а затем привели к крупным вспышкам пандемии через несколько столетий в Средних веках.
Читати далі:
Вчені із зони вічної мерзлоти: як вони розробляють розумний одяг та вакцину проти раку
Вчені «обдурили» час і відправили фотон у минуле: як цей прорив змінить фізику
10 наукових фактів, які виявились фейками. Картки
На обкладинці: череп хлопчика, у якого знайшли гепатит, парвовірус В19 і Mycobacterium leprae. Зображення надано Ізабель Яш-Болі
</ P>