Болота збирають і зберігають понад 20% вуглекислого газу Землі

Голландські дослідники узагальнили дані попередніх робіт і показали, що вологі водно-болотні угіддя

найбільш ефективно пов'язують та накопичують вуглекислий газ.

Вчені виявили, що океани та ліси містятьнайбільше вуглекислого газу світі, за ними йдуть водно-болотні угіддя. Однак, у перерахунку на один квадратний метр поверхні виявилося, що водно-болотні угіддя містять приблизно в п'ять разів більше діоксиду вуглецю, ніж ліси, та у 500 разів більше, ніж океани.

Така непропорційна частка забезпечуєтьсявисокими темпами зв'язування вуглекислого газу на одиницю площі та ефективною «системою» зберігання, які значно перевищують можливості океанічних та лісових екосистем, зазначають дослідники.

Вчені кажуть, що більшість водно-болотнихугідь настільки ефективні для зберігання вуглекислого газу, тому що вони формуються рослинами, які ростуть близько один до одного. Їхні щільні надземні та підземні сплетіння зі стебел і коренів уловлюють багаті поживними речовинами частинки і захищають грунт від ерозії чи висихання — все це допомагає рослинам рости краще, а шар грунту наростає, фіксуючи у процесі велику кількість діоксиду вуглецю.

Автори роботи додають, що є ще одинпроцес характерний для торфовищ. Шари живого торф'яного моху на поверхні діють як губки, утримуючи величезну кількість дощової води, яка підтримує їх зростання. При цьому під водою залишається набагато товстіший шар мертвого торф'яного моху. Це запобігає висиханню, розкладу та викиду вуглецю, що міститься в нижньому мертвому шарі моху, назад в атмосферу. У міру того, як живі мохи поступово зростають, кількість вуглецю, що зберігається під землею, невпинно зростає.

Дослідники зазначають, що водно-болотні угіддяпостійно скорочуються під впливом сільського господарства та лісозаготівлі. Щорічно близько 1% усіх угідь перестає існувати. Вчені розробили та пропонують реалізувати програму з відновлення таких угідь.

У разі порушення ці водно-болотні угіддявиділяють величезну кількість вуглекислого газу зі своїх ґрунтів, що становить близько 5% щорічних глобальних викидів. Сотні навіть тисячі років накопиченого вуглецю піддаються впливу повітря і починають швидко розкладатися з виділенням парникових газів.

Брайан Р. Сілліман, професор біології збереження морського середовища Університету Дьюка, співавтор дослідження

Читати далі

Подивіться на «безшумний» дрон із іонним двигуном нового покоління

Самці стародавніх трилобітів пристібали самок під час парування

У Росії і США є літаки Судного дня: як і куди вони полетять в разі кінця світу