Чому Болонську систему освіти хочуть скасовувати в Росії насправді

Голова Міносвіти Валерій Фальков заявив, що Росія створюватиме свою систему освіти, а Болонська

система - "прожитий етап". Про це ТАРС у вівторок повідомили у прес-службі міністерства.

Що таке Болонська система освіти?

Болонська система освіти - концепція,прийнята у єдиному навчальному просторі для провідних європейських країн. Перші країни, які погодилися на сертифікований стандарт освіти, підписали Болонську декларацію у 1999 році.

Болонська система складається з двох рівнів і передбачає навчання спочатку у бакалавріаті, а потім у магістратурі.

ЄПВО створили на основі шести базових положень Болонської декларації:

— Прийняти систему наукових ступенів. Усі вони мають бути зіставні між різними навчальними закладами.
— Запровадити двоступінчасту систему освіти. Вона передбачає програму бакалавриату (undergraduate) та магістратури (graduate).
— Впровадити спеціальну систему балів ECTS чи European Credit Transfer System. Кожна навчальна дисципліна у програмі «важить» певну кількість балів.
— Створити зручні умови як для студентів, так іта викладачів, щоб вони могли отримувати досвід та знання в інших європейських вишах. При цьому всі критерії та методології різних університетів можна порівняти.
— Також система передбачає активну участь у міжнародних студентських проектах.

Дотримання всіх положень робить для студента світ більш відкритим. Той, хто навчається, може змінювати вузи, країну, де здобуває освіту і при цьому не втратить ні бали, ні час.

У яких країнах запровадили Болонську систему освіти?

Спочатку Болонську декларацію підписали уСорбонні міністри чотирьох країн - Великобританія, Німеччина, Франція, Італія. Але сьогодні Болонська система освіти застосовується далеко за межами Європи.

Так, сьогодні Болонський процесоб'єднує 48 країн, серед них Австрія, Азербайджан, Албанія, Андорра, Вірменія, Бельгія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Ватикан, Великобританія, Угорщина, Німеччина, Греція, Грузія, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Казахстан, Кіпр , Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Македонія, Мальта, Молдова, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Росія, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Туреччина, Україна, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чорногорія, Чехія, Швейцарія , Естонія, Білорусь.

Росія та Болонський процес

Наприкінці дев'яностих і на початку двохтисячних, післяпадіння Берлінського муру, розпаду СРСР та закінчення Холодної війни, світ захопила глобалізація. Дедалі більше країн займалися культурним обміном, освіті приділялося багато уваги, як і науково-технічного прогресу. Щоб спростити міжнародне співробітництво, європейські країни погодилися інтегрувати національні освітні системи у єдину систему, або Європейський простір вищої освіти (ЄПВО).

Росія приєдналася до Болонського процесуу вересні 2003 року на берлінській зустрічі міністрів освіти європейських країн. Через два роки до системи приєдналася Україна, а ще за п'ять років — Казахстан.

Чому у Росії хочуть скасувати Болонську систему освіти?

У Росії давно точаться суперечки про Болонський процес.Незважаючи на її плюси, вона має багато противників. Так, на думку ректора МДУ Віктора Садовничого, прийняття західного стилю освіти означає для Росії «підготовку лаборантів для Заходу».

«Ми готові прийняти лише деякі положенняБолонської системи, – пояснила прес-секретар МДУ Євгенія Зайцева. — Але окремі пункти докорінно суперечать російським принципам освіти. Наприклад, вкрай важко буде реалізувати на російському ґрунті ту саму схему бакалавра-магістратура. На бакалаврі навчаються 3-4 роки. А в Росії знайдеться мало вищих навчальних закладів, які зможуть, не знижуючи якості освіти, за три роки випустити кваліфікованих фахівців».

Згідно з положеннями Болонського процесу, студентз російського вишу, за ідеєю, може перейти до будь-якого європейського вишу. Але практично все не так просто. Проблема полягає в тому, що спочатку Болонська система створювалася саме для Європи. У результаті в ЄС юридично визнаються дипломи про вищу освіту лише у рамках Європейського Союзу. Це означає, що навіть якщо російський вищий навчальний заклад працює за Болонською системою, то диплом студента не буде визнаний на території ЄС. З кожним університетом треба домовлятися окремо: для Німеччини, Великобританії та Чехії діють різні правила, крім того багато залежить від кожного конкретного університету.

Те, що російська влада планує відмовитися від Болонської системи та повернутися до програм спеціалісту, «Відомостям» підтвердив представник прес-служби Міносвіти.

«З переходом на Болонську систему за моделлю«бакалавріат — магістратура» зникли спеціальності та зникла вказівка ​​на конкретну кваліфікацію», — наголосив співрозмовник. За його словами, Болонська система створила труднощі на ринку праці, наприклад, кваліфікація «бакалавр/магістр педагогічної освіти» не співвідносилася із конкретною професією, наприклад, «вчителі предмета».

У Міносвіти уточнили, що занепокоєннявикликало скорочення профільної підготовки, особливо предметної частини. Це робилося для відповідності вимог Болонської системи, що закладає певну кількість годин на кожен курс.

Болонська система працює як інструментпосилення євроінтеграції. Росія далека від вступу до ЄС. Після 24 лютого 2022 року, запровадження нових санкцій та посилення ізоляції ситуація погіршилася. Нещодавно Євросоюз заморозив активи російського Центробанку на суму близько 300 млрд доларів і активи бізнесменів і чиновників, які потрапили під санкції з російським громадянством. Нещодавно стало відомо, що чотири країни ЄС закликатимуть конфіскувати ці заморожені резерви. Крім того, активно обговорюється нафтове ембарго.

У результаті влада ставиться до Болонського процесу «як до прожитого етапу» і не бачить у ній сенсу. Наразі Міносвіти має намір розробити свою систему освіти. Якою вона буде – невідомо.

Читати далі

Порівняйте, як зняли затемнення Місяця НАСА та Роскосмос

«П'ята сила» створює у Всесвіті невидимі «стіни». Головне про нову теорію фізиків

Опублікована карта заражень віспою мавп